2020-2021 навчальний рік

Організація освітньої діяльності у комунальному закладі “Навчально-виховне об’єднання № 32 “Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр   “Школа мистецтв” Кіровоградської міської ради Кіровоградської області” у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схваленої   розпорядженням   Кабінету  Міністрів України  від  14.12.2016   N 988-р – https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 N 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 N 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 N 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого  постановою  Кабінету  Міністрів  України   від  23.11.2011    N 1392. Положення про  загальноосвітній навчальний заклад (постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року №778)

З урахуванням поетапного переходу закладу освіти на здійснення

діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році

освітня програма була розроблена на основі:

 – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових

освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 N 1272) для 1-2 класів;

–  1-А та 2-А класи – за освітньою програмою початкової школи науково-педагогічного проєкту  «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»( .) наказ МОН України від  02.11.2016 р. №1319,накази МОН України від  08.10.2019р. №1272 та від 08.10.2019р. №1273.

 – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових

освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 N 1273) для 3 класів

– Державного стандарту початкової загальної освіти (2011),

типових освітніх програм (наказ МОН від 20.04.2018 N 407) для 4 класів

У 5-11 класах закладів загальної середньої освіти освітній процес

здійснюватиметься відповідно до таких типових освітніх програм:

–  Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011

N 1392 «Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ

ступеня» ( наказ МОН від 20.04.2018 N 405) для 5 — 9 класів;

«Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ

ступеня» ( наказ МОН від 20.04.2018 N 408 (у редакції наказу

МОН від 28.11.2019 N 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 N 464).

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладі (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за N 229/6517, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) 1 — 3 класи  з наповнюваністю більше 27 учнів ділиться на 2 групи, а починаючи з четвертого класу – на три групи під час вивчення  англійської мови; класи закладу діляться на дві групи:

–  під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів ( за умови не менше 8 учнів у групі);

– під час проведення занять з трудового навчання;

– під час вивчення другої іноземної мови;

– під час вивчення предмету “Захист України”

Оцінювання результатів навчальних досягнень учнів у закладі урегульовано такими документами:

– Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

– Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої

освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 N 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08.05.2019 N 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за N 924/27369;

– про внесення змін до методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи(наказ МОН України від 02.09.2020 р. №1096);

– Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 N 496.

Коригування річної оцінки учнів закладу проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 N 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року N 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за No 924/27369

РОЗДІЛ І

ПРО ЗАКЛАД ТА ОРГАНІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання  № 32 «Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, позашкільний центр  «Школа мистецтв» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» є закладом загальної середньої освіти та об’єднує два структурних підрозділи: спеціалізовану загальноосвітню школу І-ІІІ ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов і «Школу мистецтв» – позашкільний центр естетичного виховання. Згідно з п.1.1 Статуту, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 14.09.2011 року у закладі  вивчаються: поглиблено англійська мова, з 5 по 11 класи –  німецька мова, як  друга іноземна мова, у 10 – 11 класах, у групі профільних предметів, –  література Англії, країнознавство Англії та спецкурс «Технічний переклад (англійська мова)».

 Кількість класів на 2020-2021 навчальний рік – 27.

Кількість учнів на 05.09.2020 року – 802, середня наповнюваність класів — 30 учнів.

У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній процес у закладі здійснюється відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь – початкова загальна освіта;

II ступінь — базова загальна освіта;

III ступінь – повна загальна середня освіта.

Структура навчального року:

Дати початку і закінчення І семестру (з… по …)Дати початку і закінчення ІІ семестру (з… по …)Дати проведення осінніх канікул (з… по…)Дати проведення зимових канікул (з… по…)Дати проведення весняних канікул (з… по…)Дата завершення навчальних занять у 11 класіДата завершення навчальних занять у 1-10 класах
01.09.2020–  27.12.202014.01.2020– 31.05.202119.10.2020-25.10.2020 (7 днів)28.12.2020-14.01.2021 (16 днів)05.04.2021-11.04.2021 (7 днів)Буде визначено додатково31.05.2019

Тривалість навчального року — 190 днів, починається 01 вересня 2020 року і закінчується не пізніше 01 липня 2021 року.

Режим роботи:

Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів  – п’ятиденний робочий тиждень, І зміна, для учнів 1-4 класів організована робота 12-ти груп продовженого дня;

Тривалість уроків:

1-і каси — 35 хвилин,

2-4-і класи — 40 хвилин,

5-9-і класи — 45 хвилин

Тривалість перерв: не менше 10 хвилин, дві перерви — не мене 20 хвилин

Позашкільний центр «Школа мистецтв» – шестиденний  робочий тиждень, ІІ зміна, для учнів 1-4 класів організована робота  груп продовженого дня.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно здали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної  середньої освіти цього ж навчального року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

 Загальний обсяг навчального навантаження:

  •  для учнів 1-4-х класів закладу  складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу (далі – навчальний план) для 1– 3 та 4-их класів.
  •  Для учнів 5-9-х класів закладу  складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу для 5 – 9 класів.
  • Для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік; для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу для 10 – 11 класів.

У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що маємісце і в Україні, та необхідністю введення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, під час планування організаційних

заходів, що забезпечують освітній процес у закладі,  адміністрацією  врахована можливість проведення освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період педагогічним працівникам закладу рекомендовано скористатися методичними  рекомендаціями,  поданими у  листах  МОН   від  23.03.2020 No 1/9-173; від 16.04.2020 No 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc)

При організації освітнього процесу в карантинних умовах заклад

забезпечить:

– соціальне дистанціювання;

– мінімізацію переміщень здобувачів освіти та комунікацій між ними в

межах закладу освіти;

– дотримання нормативів наповнюваності класів та інших вимог

законодавства про освіту.

У разі необхідності закладом може бути організоване дистанційне навчання за допомогою: поєднання онлайн-занять через Zoom, Skype, Instagram, Google, Hangouts; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для  самостійної роботи із подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів та платформ, наприклад, Google, Classroom, Moodle, Microsoft Teams. Заклад забезпечить  чітку систему організації дистанційного навчання   (розклад, критерії оцінювання, узгодження кількості контрольних робіт (не більше 3 на тиждень), врахування вікових особливостей щодо виконання домашніх завдань).  Педагогічні  працівники закладу  опанували інформаційні технології та  ефективно використовують їх у своїй  роботі в умовах нового формату освітньої діяльності в Україні. На сайті закладу будуть  розміщені записи відеоуроків з різних навчальних предметів, презентацій, відеоконференцій, інформування учнів та батьків про освітні ресурси, що сприятиме кращому засвоєнню знань учнів із різними рівнями підготовки.  Учні будуть  мати чіткі інструкції до завдань, які необхідно виконати, та вільний доступ до навчальних матеріалів. Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм буде налагоджено взаємозв’язок між учнями та вчителями.

РОЗДІЛ ІІ

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ УЧНІВ.  МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

7. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Відповідно до Державного стандарту, закладом визначено завдання, які має реалізувати педагогічний колектив у рамках кожної освітньої галузі(5-11кл.). Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/пКлючові компетентностіКомпоненти
1Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовамиУміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2Спілкування іноземними мовамиУміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3Математична компетентністьУміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4Основні компетентності у природничих науках і технологіяхУміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. Усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5Інформаційно-цифрова компетентністьУміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6Уміння вчитися впродовж життяУміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7Ініціативність і підприємливістьУміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8Соціальна і громадянська компетентностіУміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9Обізнаність і самовираження у сфері культуриУміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10Екологічна грамотність і здорове життяУміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. 5 серпня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти. У нашому закладі STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності повинні формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

– організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

– окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

– предмети за вибором;

– роботу в проектах;

– позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лініяКоротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвитокФормування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
Громадянська відповідальністьСприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпекаЗавданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
Підприємливість і фінансова грамотністьНаскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА

Педагогічний колектив нашого закладу спроектував модель майбутнього  випускника, як компетентної особитості здатної приймати самостійні рішення, вчитися, соціалізуатися у суспільстві, вільно спілкуватися державною, англійською та німецькою мовами.

Компетентність завжди передбачає ініціативу, організаторські здібності, високу свідомість та здатність адекватно оцінювати власні дії, що виводять особистість на рівень нових можливостей особистісного та професійного становлення.

Вихідні складові моделі:

1. Наш випускник має залишити заклад професійно визначеним, володіти навичками простої трудової діяльності. Він має не просто володіти інформацією стосовно розмаїття світу професій, але й мати допрофесійну підготовку за профільним напрямом — англійська  філологія, що допоможе йому правильно обрати місце подальшого навчання та успішно здійснювати навчальну та професійну діяльність.

2. Наш випускник має прагнути до самоосвіти та самовдосконалення. Навіть раніше отримані знання можна втратити, якщо не прагнути до їх оновлення відповідно до вимог часу. Самоосвітня діяльність – складова особистісного розвитку.

3. Творчий пошук має стати домінантою нашого випускника на його професійному та життєвому шляху. Творчі здібності особистості та здатність до творчого самовияву, що розвиваються у шкільні роки, допомагатимуть в успішній самореалізації . Адже людину нині цінують за її індивідуальність, унікальність ідей та професійних рішень.

4. Наш випускник повинен стати активним учасником суспільно-політичного та культурного життя країни. Він має бути свідомим громадянином, патріотом своєї країни.

5. Наш випускник має розуміти свою роль у соціумі та бути відповідальним за свої вчинки, за вчинки інших людей, що сприятиме розвитку демократичного суспільства.

6. Наш випускник повинен мати сформовані сімейно-побутові компетенції, що допоможуть йому у майбутньому, він має бути готовим до  створення міцної сім’ї, народження дитини, усвідомлення батьківства. Це ті життєві кроки кожної людини, які треба робити виважено, розуміючи всю відповідальність.

7. Наш випускник має свідомо ставитися до свого здоров’я та довкілля, володіти основами безпеки життєдіяльності, берегти та зміцнювати своє здоров’я, тому що тільки здорова особистість здатна реалізувати себе у повній мірі, бути щасливою та успішною.

РОЗДІЛ ІІІ

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основною формою організації освітнього процесу у нашому закладі є класно-урочна форм організації освітнього процесу, яка передбачає різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Організація освітнього процесу в карантинних умовах передбачає використання дистанційних форм навчання, комбінацію очного та дистанційного навчання. Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та дистанційного навчання педагогічними працівниками закладу під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах були виділені ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета вчителі передбачили можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання. Важливим є формування у наших учнів уміння вчитися з використанням ІТ, тому пріоритетним завданням для  вчителів нашого закладу у 2020/2021 навчальному році стало уміння забезпечити цей процес . Робота закладу в  умовах очного і дистанційного навчання зумовлює необхідність підвищення кваліфікації педагогічних працівників із зазначених питань і саме на це спрямована увага адміністрації закладу. Зміни в змісті науково-методичної роботи  закладу відображають і питання теорії та практики впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

РОЗДІЛ ІV

ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

РОЗДІЛ  V

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Перелік навчальних програм

для учнів НВО № 32 (І  ступеня)

КласиНазва програмиЗатверджено
1.1-А,2-А Освітня програма  науково-педагогічного проєкту  «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»наказ МОН України від  02.11.2016 р. №1319,накази МОН України від  08.10.2019р. №1272 та від 08.10.2019р. №1273.
2.1-Б,1-В, 2-Б,2-В,3-А,3-Б,3-ВТипова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О.Я.Колегія Міністерства освіти і науки України 22.02.2018 року, наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року №1273
3.4-А,4-Б, 4-ВТипова освітня програма для закладів загальної середньої освітинаказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 407 (таблиця 4 до Типової освітньої програми)

Перелік навчальних програм

для учнів НВО № 32 (ІІ  ступеня)

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/пНазва навчальної програми
 Українська мова
 Українська література
 Біологія
 Всесвітня історія
 Географія
 Зарубіжна література
 Інформатика
 Історія України
 Математика
 Мистецтво (образотворче мистецтво, музичне мистецтво)
 Основи здоров’я
 Природознавство
 Трудове навчання
 Фізика
 Фізична культура
 Хімія
 Іноземні мови

Перелік навчальних програм

для учнів закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

№ п/пНазва навчальної програмиРівень вивчення
 Українська моваРівень стандарту
 Біологія і екологіяРівень стандарту
 Всесвітня історіяРівень стандарту
 ГеографіяРівень стандарту
  Громадянська освіта (інтегрований курс)Рівень стандарту
 Зарубіжна літератураРівень стандарту
 Захист УкраїниРівень стандарту
 ІнформатикаРівень стандарту
 Історія УкраїниРівень стандарту
 Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)Рівень стандарту
 МистецтвоРівень стандарту
 ПравознавствоРівень стандарту
 ТехнологіїРівень стандарту
 Українська літератураРівень стандарту
 Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В.М..)Рівень стандарту
 Фізична культураРівень стандарту
 ХіміяРівень стандарту
 Іноземні мовиПрофільний рівень

РОЗДІЛ VI

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РОБОЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

Робочі навчальні плани для 1-А 2-А класів складено на основі освітньої програми Початкової школи  науково-педагогічного проекту ”Інтелект України” цикл 1, адаптаційно-ігровий. Нова українська школа. (науковий еріник Гавриш І.В. наказ Мон України від 08.10.2019р. № 1272, лист  МОН України від 25.05.2018 р. № 1/9-344, лист ДСЯО України від 06.08.2020 р. № 01/01-23/929

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти формування в учнів проєктних класів ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей здійснюється за такими освітніми галузями:

1. Мовно-літературна освітня галузь.

2. Математична освітня галузь.

3. Природнича освітня галузь.

4. Технологічна освітня галузь.

5. Інформатична освітня галузь.

6. Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.

7. Громадянська та історична освітня галузь.

8. Мистецька освітня галузь.

9. Фізкультурна освітня галузь.

Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1‒2 проєктних класів визначено відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти, за якими гранично допустиме тижневе навантаження учнів за класами становить: 1 клас — 20 год/тижд.; 2 клас—22 год/тижд.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1‒2-х проєктних класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання. Воно має на меті:

Ø супроводжувати навчальний поступ учнів;

Ø вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

Ø діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

Ø вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

Ø аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення  щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

Ø підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;

Ø запобігати побоюванням помилитися;

Ø плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

Ø виховувати ціннісні якості особистості.

У 1-му класі передбачено формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє здійснюється лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень.

Навчальні досягнення учнів 2-х класів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Робочі навчальні плани для 1-Б, 1-В, 2-Б, 2-В та 3-х класів складено за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти   затвердженої Колегією Міністерства освіти і науки України 22.02.2018 року, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко ( 1-2 та 3-4 класи) накази МОН України від 08.10.2019 р. № 1273, та від 03.10.2019 р. № 1272

Робочі навчальні плани для 4-х класів з поглибленим вивченням іноземних мов складено за типовими навчальними планами затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 407( таблиця  4 до Типової освітньої програми). Робочі навчальні плани для 5-9-х класів з поглибленим вивченням іноземних мов складено за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (5-9 класи), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405 (таблиця 3 до Типової освітньої програми)

Робочі навчальні плани для 10-11-х класів складено за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти (10-11 класи), затвердженої  наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 408 (таблиця 2, таблиця 3 до Типової освітньої програми)

За рішенням педагогічної ради закладу (протокол № 1 від 28.08.2020 ):   вивчення математики в 10-11 класах на рівні стандарту здійснюється відповідно до навчальних програм затверджених наказом МОН  від 23.10.2017 № 1407 та  передбачає вивчення двох математичних курсів – алгебри і початків аналізу (І семестр – 1 година на тиждень, ІІ семестр – 2 години на тиждень) та геометрії (І семестр – 2 години на тиждень, ІІ семестр – 1 година на тиждень);

–  спецкурс інваріантної складової навчальних планів (спец предмети) у 10-11 класах проводиться як спецкурс «Технічний переклад» за програмою Коваленко А.Я., Лібра Терра, 2010, лист ІІ ТЗО від 17.12.2009 № 1.4/18-Г-525

– у межах фізкультурної освітньої галузі у 1-3-х класах вивчається  два предмети: фізкультура — 2 години на тиждень та хореографія -1 година на тиждень за програмою А. Тараканової (лист МОН України від 18.03.2008 р. № 1/11- 787), адаптованої о 1 години на тиждень

– у 1-7-х класах вивчаються окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» (крім 1-А та 2-А класів)

Відповідно до типових планів та наказу Міністерства освіти і науки України від 17.05.2013 року №551  у межах галузі «Суспільствознавство» предмет «Історія України» та «Всесвітня історія» у 6-А, 6-Б,  класах вивчається як інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України» – дві години на тиждень. В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-х класах вивчається курс «Історія України (вступ до історії) – 1 година на тиждень.

Відповідно до наказу МОН України від 08.05.2015 №518 змінено назву предмета «Світова література» на «Зарубіжна література».

Відповідно до Постанови Кабміну України від 26.02.2020 р. назву предмета “Захист Вітчизни” змінено на “Захист України”.

Робочі навчальні плани складено відповідно до потреб школярів і спрямовані на гуманізацію та диференціацію навчально-виховного процесу.

 Варіативну складову Типових навчальних планів використано на:

  • Збільшення кількості годин для вивчення предметів інваріантної складової: музичного мистецтва (+0,5 годин на тиждень) у 4-А, 4-Б, 4-В, 5-А, 5-Б, 5-В, 6-А, 6-Б,  7-А, 7-Б, класах відповідно до діючих програм;

образотворчого мистецтва (+0,5 годин на тиждень) у 4-А, 4-Б, 4-В, 5-А, 5-Б, 5-В, 6-А, 6-Б, 7-А, 7-Б,   класах відповідно до діючих програм;

мистецтво (+0,5 годин на тиждень) у 8-А,8-Б, класах відповідно до діючих програм.

  • 8 годин варіативної складової у 10-А класі використано для збільшення годин на

поглиблене вивчення англійської мови (3 години),

на вивчення спецкурсів:

Література Англії – 1 година

Країнознавство Англії – 1 година

Технічний переклад (англійська мова) – 1 година

на вивчення другої іноземної мови, німецької — 2 години

–        по 9 годин варіативної складової у 11-А  та 11-Б класах використано для         збільшення годин на

поглиблене вивчення англійської мови (3 години),

на вивчення спецкурсів:

Література Англії – 1 година

Країнознавство Англії – 1 година

Технічний переклад (англійська мова) – 1 година

на вивчення другої іноземної мови, німецької — 2 години

на збільшення годин при вивченні математики — 1 година

Індивідуальні і групові заняття

КласК-ть годинЗ якого предметаЗ якою метою введено
5-А0,5математикаРобота з обдарованими учнями
5-Б0,5Українська моваРобота з обдарованими учнями
5-В0,5математикаРобота з обдарованими учнями
6-А0,5математикаРобота з обдарованими учнями
6-Б0,5Українська моваРобота з обдарованими  учнями
1-А1ХореографіРобота з обдарованими  учнями
1-Б1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
1-В1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
2-А1Хореографі  Робота з обдарованими  учнями
2-А  1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
2-Б1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
2-В1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
3-А1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
3-Б1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
3-В1математикаРобота з обдарованими та слабо встигаючими учнями
Факультативи  
8-А1Розвиток бізнес освіти в Україні як елемент державної політики сприяння розвитку підприємництваПроведення дослідно-експериментальної роботи Всеукраїнського рівня (Наказ управління освіти від 23.12.2016 р. №1033/о)
8-Б1Розвиток бізнес освіти в Україні як елемент державної політики сприяння розвитку підприємництваПроведення дослідно-експериментальної роботи Всеукраїнського рівня (Наказ управління освіти від 23.12.2016 р. №1033/о)

Навчальні предмети на вивчення яких відведено не цілу кількість годин, відповідно до навчальних програм і Методичних рекомендацій щодо вивчення навчальних предметів у 2020/2021 н.р. будуть вивчатися у такі терміни:

КласНавчальний предметК-ть годин на рікК-ть годин за термінами вивчення
Упродовж навчального рокуІ семестрІІ семестр
4-йУкраїнська мова3,5  43
4-йЧитання3,5  34
5-йУкраїнська мова3,5Через тиждень за розкладом
6-йУкраїнська мова3,5Через тиждень за розкладом
7-йУкраїнська мова2,5Через тиждень за розкладом
7-йХімія1,5Через тиждень за розкладом
8-йОснови здоров’я0,5Через тиждень за розкладом
8-йІсторія України1,5Через тиждень за розкладом
9-йОснови здоров’я0,5Через тиждень за розкладом
9-йІсторія України1,5Через тиждень за розкладом
9-йГеографія1,5Через тиждень за розкладом
9-йМистецтво0,5Через тиждень за розкладом
10-йІсторія України1,5Через тиждень за розкладом
10-йХімія1,5Через тиждень за розкладом
10-йГеографія1,5Через тиждень за розкладом
10-йМистецтво1,5   12
10-йІнформатика1,5   21
10-йЗахист України1,5За окремим розкладом
11-йІсторія України1,5Через тиждень за розкладом
11-йМистецтво1,5   21
11-йІнформатика1,5   12
11-йЗахист України1,5-За окремим розкладом  

Навчальні предмети за вибором учнів

КласНавчальний предметКількість годин на тиждень
10-АІнформатика мистецтво1,5 1,5
11-АІнформатика мистецтво1,5 1,5
11-БІнформатика мистецтво1,5 1,5

Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладі (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 N 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за N 229/6517, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016) 1 — 3 класи  з наповнюваністю більше 27 учнів ділиться на 2 групи, а починаючи з четвертого класу – на три групи під час вивчення  англійської мови; класи закладу діляться на дві групи:

–  під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів ( за умови не менше 8 учнів у групі);

– під час проведення занять з трудового навчання  (класи  з наповнюваністю більше 27 учнів)

– під час вивчення другої іноземної мови  (класи  з наповнюваністю більше 27 учнів)

– під час вивчення предмету “Захист України”

Розвивально-комунікативний курс «Перші кроки до знань»

 Відповідно до наказу управління освіти Кіровоградської міської ради від 10 вересня 2019року №587/0 «Про позабюджетну діяльність та надання платних освітніх послуг в закладах освіти м. Кропивницького» ,  заклад освіти надає платні освітні послуги у вигляді роботи розвивально-комунікативного курсу«Перші кроки до знань» для дітей 5-6- річного віку, які мають бажання навчатися в  закладі освіти в 2021-2022 навчальному році.

Заняття проводяться в два етапи :

перший- 10 занять у І семестрі; другий- 10 занять у ІІ семестрі.

Заняття проходять один раз на тиждень, тривалість одного заняття 30 хв.

Дітям пропонуються заняття з розвитку мовлення та графічних навичок, зустріч з захоплюючим світом математики, занять з англійської мови та хореографії.

 Навчальний план розвивально-комунікативного курсу складено відповідно до:

-освітньої програми «Впевнений старт» для дітей дошкільного віку(Лист МОН України від 01.08.2017року №1/11-7684);

-програма «Дитина»(Лист МОН України від 09.11.2015року №1/11-16163);

-програми для загальноосвітніх навчальних закладів: художньо-естетичний напрям(Лист МОН України від 02.04.2012року №1/11-4294).

      Заняття на курсі дають можливість дітям адаптуватися до умов шкільного життя, познайомитися зі школою, однокласниками, вчителями, які працюватимуть в перших класах та зазирнути в цікаву країну знань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.